Книга Гаррі Поттер і в’язень Азкабану книга 3, Джоан Ролінґ, А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 384 c.

Книга Гаррі Поттер і в’язень Азкабану книга 3, Джоан Ролінґ - Пригоди Гаррі Поттера тривають. Разом з Роном і Герміоною, своїми найкращими друзями, він уже третій рік навчається у Ґогвортській школі чарівників.

На Гаррі насувається страшенна небезпека; усі про це знають, але ніхто не в змозі допомогти... 

Джоан К. Ролінґ
Гаррі Поттер і в'язень Азкабану
Гаррі Поттер – 3
— РОЗДІЛ ПЕРШИЙ —

Совина пошта

Гаррі Поттер був дуже незвичайним хлопчиною. По перше, він понад усе ненавидів літні канікули.

По друге, справді хотів виконувати домашні завдання, але мусив робити це потай уночі. До того ж — так склалося — він був чарівником.

Була вже майже північ, а він лежав у ліжку на животі, тримаючи в руці ліхтарик.

Над головою він зробив таке собі шатро з ковдр, а подушка підпирала велику книжку в шкіряній оправі — "Історію магії" Адальберта Вофлінґа.

Гаррі водив по сторінці орлиним пером і, насуплюючи брови, підшукував матеріал для реферату "Недоцільність спалювання відьом у XIV столітті".

Перо завмерло на початку абзацу. Гаррі поправив круглі окуляри, наблизив ліхтарика до книжки і прочитав:

Далекі від магії люди (більше відомі як маґли) за часів середньовіччя боялися магії і не розумілися на ній.

Випадки, коли вони ловили й спалювали справжню відьму або чаклуна, були украй рідкісні й не мали жодних серйозних наслідків. Чаклун чи відьма вживали елементарне заклинання "Вогнеморозко", а тоді вдавали, що кричать від болю, хоча насправді отримували насолоду від приємного лоскоту багаття.

Скажімо, Венделіні Химерній так подобалося горіти, що вона дозволяла впіймати себе в різних подобах, як мінімум, сорок сім разів.